Інтегроване навчання як один з методів розвитку творчих здібностей учнів

Як один із напрямків методичного оновлення уроків використовують проведення на їх основі інтеграції навчального матеріалу з кількох предметів, об’єднаних навколо однієї теми. Цей підхід сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягнути цілісності знань, розкрити творчі здібності.

Інтеграція – це процес і результат створення нерозривно пов’язаного, єдиного, суцільного. У навчанні вона здійснюється шляхом злиття в одному синтезованому курсі елементів різних навчальних предметів.

Міжпредметні зв’язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших навчальних предметів, що мають допоміжне значення для вивчення його теми. Це окремі короткочасні моменти уроків, які сприяють глибшому сприйманню та осмисленню якогось окремого поняття.

Наприклад, на уроці читання в 3 класі, аналізуючи оповідання О.Донченка «Лісовою стежкою», в бесіді активізують ознаки картин природи середини осені, залучаючи дитячі малюнки із зображенням осіннього лісу, повторюють матеріал із природознавства про яруси лісу. В цьому разі на уроці читання маємо справу з міжпредметними зв’язками уроків природознавства та образотворчого мистецтва.

Якщо ж проводити урок на тему «Художній образ осіннього лісу», на якому зінтегровано зміст з різних предметів, й учні включаються в різні види діяльності, щоб в їхній свідомості та уяві виник літературно – художній образ осіннього лісу, то такий урок вважають інтегрованим.

Особливістю інтегрованого уроку є те, що на ньому поєднуються блоки знань з різних предметів, підпорядковані одній темі. Тому дуже важливо чітко визначити головну мету даного інтегрованого уроку, те, як він сприяє цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні. Методичне проведення інтегрованих уроків потребує дуже високого професіоналізму та ерудиції вчителів.

Основні завдання інтегрованих уроків :

• створення передумов для всебічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища;
• формування системного мислення;
• збудження уяви;
• позитивного емоційного ставлення до пізнання.