Інтелектуально-творчий розвиток учнів засобами інноваційних технологій в системі компетентнісно орієнтованого навчання

Сьогодні формування освітніх цілей відбувається не на рівні держав, а на міждержавному, міжнаціональному рівнях, коли основні  пріоритети освіти й цілі проголошуються в міжнародних конвенціях та документах і є стратегічними орієнтирами міжнародної спільноти. Важливим нині є не тільки об'єм знань, а й уміння ними оперувати, бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й утримувати інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. Прогресивна освітня спільнота сьогодні ставить перед собою нове завдання – сформувати у школяра вміння вчитись. Тому виховання такої соціально і професіонально активної особистості  вимагає від вчителів сучасної школи застосувань  нових  методів, прийомів і форм роботи. Щоб сформувати компетентного випускника у всіх потенційно важливих сферах професіональної освіти і життєдіяльності, необхідно застосовувати активні методи навчання. Мати певний досвід і діяти відповідно до певної ситуації, саме ці якості дасть можливість сформувати в учня компетентнісний підхід, що буде реалізуватись учителем на уроці. Перспективним компетентнісне навчання являється ще і тому, що при такому підході навчальна діяльність одержує дослідницький і практично –орієнтований характер, і сама стає предметом засвоєння.

Спеціальнопредметні компетентності визначаються для кожного предмета, вони розвиваються для кожного року навчання, ґрунтуючись на загальнопредметних компетентностях, і є стадіями, рівнями їх набуття.

         Компетентнісний підхід, як і інші інноваційні підходи в навчанні, вимагає поетапного втілення. На першому етапі втілення, можна, наприклад, формувати елементарні загально навчальні компетенції школярів, як:

·        знаходження головного змісту прочитаного або почутого;

·        точне формулювання думок, побудова оригінальних висловлювань на задані питання чи теми;

·        дослідження різних варіантів вирішення проблемних питань, вибір найкращого, беручи до уваги різні критерії;

·        співпраця з іншими (учнями і учителем) при виконанні спільного завдання;

·        планування дій і часу;

·        оцінка результатів своєї діяльності і т. д.

Перераховані вміння школярів повинні формуватися не як окремо взяті, а в цілісній системі навикових блоків, що називаються компетенціями.

В  реалізації компетентнісного підходу, основна роль відводиться вчителеві.

         Для забезпечення виконання дидактичних завдань уроків відповідно до їх мети слід використовувати різні форми робо­ти, надаючи перевагу активним методам навчання, здій­снювати діалог із учнями, пропонувати різні форми самостій­ної і творчої роботи.

Сучасні уроки — це уроки, на яких мають переважати:

• інтелектуальна активність;

• допитливість;

• компетентність;

• вміння дискутувати;

• незалежність мислення;

• самокритичність

2. Інтерактивні методи навчання

Як відомо, в шкільній освіті  існує безліч методів навчання, різні типи уроків, які переслідують одну єдину мету - засвоєння знань учнями. Заохочувальним є впровадження нововведень та їхнє гармонічне уливання в устояну структуру уроку.

Учень і вчитель є рівноправними суб'єктами навчання. Організація інтерактивного навчання припускає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, загальне рішення питань на підставі аналізу обставин і ситуації. Зрозуміло, що структура інтерактивного уроку буде відрізняться від структури звичайного уроку, це також вимагає професіоналізму і досвіду викладача. Тому в структуру уроку включаються тільки елементи інтерактивної моделі навчання – інтерактивні технології, тобто включаються конкретні прийоми й методи, які дозволяють зробити урок незвичайним і більше насиченим і цікавим. Хоча можна проводити і повністю інтерактивні уроки.

У педагогіці розрізняють кілька моделей навчання:

1) пасивна - учень виступає в ролі <об'єкта> навчання (слухає й дивиться)

2) активна - учень виступає <суб'єктом> навчання (самостійна робота, творчі завдання)

3) інтерактивна - inter (взаємний), act (діяти). Процес навчання   здійснюється в умовах постійної, активної взаємодії всіх учнів.

Інтерактивні технології навчання - це така організація процесу навчання, у якому учню неможливо не приймати участь – в колективному, взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесу навчального пізнання.

Форми організації діяльності учнів на уроці .

 1) групова - навчає одна людина, більше тих, хто слухає, чим тих, хто говорить; 

 2) кооперативна (колективна) - спосіб навчання в малих групах.

Кожна людина має дві потреби: потреба росту й бути в безпеці, прилучившись до групи людей. При кооперативному способі навчання досягається спільна діяльність заради досягнення загальних цілей. У дітей з'являється впевненість у собі, вони пишаються навчальними успіхами один одного.   Кооперативне навчання може існувати не тільки в групах, але й у парах.

Окремої уваги вимагає організація роботи в малих групах. Коли потрібно вирішити складні проблеми колективним розумом. Ось приклади деяких конкретних методик роботи в малих групах:

 «Діалог» - його суть полягає в тім, що групи шукають погоджене рішення, а результат роботи повинен бути відображений у вигляді схеми, перерахування ознак, кінцевому тексті, що потім записується в зошитах. Ця методика включає протистояння й критику позицій тієї або іншої групи, а вся увага зосереджена на сильних моментах позиції інших. Експерти фіксують загальні погляди і під завершення роботи дають узагальнену відповідь на завдання, що записується всіма.
 «Синтез думок» - схожий на попередній метод, з тією різницею, що учні не ведуть записи на дошці, а всі записи роблять на аркушах, які потім передають наступній групі. У цьому аркуші підкреслюються думки, з якими дана група не згодна. Експерти обробляють ці аркуші, зіставляючи написане, роблять загальний звіт, що потім обговорює весь клас.

«Спільний проект» - у цьому випадку групи одержують завдання різного змісту, які висвітлюють проблему з різних боків. При завершенні роботи кожна група робить звіт і робить свої записи на дошці. Із цих записів ніби складається спільний проект, що рецензується й доповнюється групою експертів.

«Пошук інформації» - метод застосовується, якщо потрібно якось пожвавити сухий, найчастіше нецікавий матеріал. Суть його в тім, що відбувається командний пошук інформації, що доповнює вже наявну (прочитану вчителем лекцію або домашнє завдання) з наступними відповідями на питання. Для груп розробляються питання, відповіді на які можна знайти в підручниках, роздавальному матеріалі, документах і т.д. Завжди визначається час, протягом якого потрібно проаналізувати інформацію й знайти відповіді на питання.
«Коло ідей» - метою є вирішення гострих спірних питань, складання списку ідей і залучення всіх учнів до обговорення питання. Всі групи повинні виконувати одне і теж завдання, що складається з декількох питань (позицій), які представляються групами по черзі. При відповідях кожна із груп озвучує тільки один аспект проблеми, а вчитель задає питання по колу доти, поки ідеї не закінчаться. Це виключає можливість доповіді всієї інформації однією групою.

Технологій інтерактивного навчання існує величезна кількість. Кожний вчитель може самостійно  вигадувати нові форми роботи із класом.

Вид роботи:

1) Робота в парах.

2) Ротаційні (змінні) трійки.

3) Карусель.

4) Робота в малих групах.

5) Акваріум.

6) Незакінчена пропозиція.

7) Мозковий штурм.

8) Броунівський рух.

9) Дерево рішень.

10) Суд від свого імені.

11) Громадські слухання.

12) Рольова (ділова) гра.

13) Метод прес.

14) Займи позицію.

15) Дискусія.

16) Дебати.

Карусель, коли утворюється два кільця: внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє кільце – це сидячі нерухомо учні, а внутрішнє – учні через кожні 30 секунд змінюються. Таким чином, вони встигають проговорити за кілька хвилин декілька тем і постаратися переконати у своїй правоті співрозмовника.

Технологія Акваріум полягає в тім, що декілька учнів розігрують ситуацію в колі, а інші  спостерігають і аналізують.

Броунівський рух припускає рух учнів по всьому класі з метою збору інформації із запропонованої теми.

Дерево рішень - клас ділиться на 3 або 4 групи з однаковою кількістю учнів. Кожна група обговорює питання й робить записі на своєму «дереві» (аркуш ватману), потім групи міняються місцями і дописують  на деревах сусідів свої ідеї.

Займи позицію. Зачитується яке-небудь ствердження і учні повинні підійти до плаката зі словом «ТАК» або «НІ». Бажано, щоб вони пояснили свою позицію.

Свіча. По колу передається запалена свіча і учні висловлюються про різні аспекти навчання.

      Інтерактивні технології навчання стимулюють пізнавальну діяльність і самостійність учнів. Ця модель бачить спілкування в системі вчень-вчитель, наявність творчих (часто домашніх) завдань як обов'язкових. Інтерактивна модель своєю метою ставить організацію комфортних умов навчання, при яких всі учні активно взаємодіють між собою. Інтерактивна творчість вчителя й учня безмежна. Важливо тільки вміло направити її для  досягнення поставлених навчальних цілей.