Педагогічні умови виховання толерантності старшокласників засобами самоврядування

У сьогочасній науковій літературі існує багато визначень поняття «толерантність», але найповнішим ми вважаємо наступне: «Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості… Толерантність – це єдність у різноманітті… це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру. Толерантність – це поняття, що означає відмову від догматизму і абсолютизму, утвердження норм, закріплених у міжнародно-правових актах у галузі прав людини. Це означає, що кожен може дотримуватись своїх переконань і визнає таке саме право за іншими. Це означає визнання того, що люди з природи своєї відрізняються зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поведінкою і мають право жити в мирі та зберігати свою індивідуальність. Це також означає, що погляди однієї людини не можуть бути нав’язані іншим». Таке визначення міститься у ст.1 Декларації принципів толерантності.

Кожна людина має усвідомлювати, що толерантність – це:

• соціокультурна основа ненасильства;
• передумова для вироблення суджень, основою яких є моральні цінності;
• особлива форма особистісного ставлення, в основі якого лежать розуміння та прийняття іншої культури, іншої «самості», й терпимість, що припускає допущення «інакомислення»;
• прояв індивідуальності людини, визнання її автономії та відповідальності за власний вибір, відкритості для духовної конкуренції, уміння критично мислити;
• витривалість стосовно несприятливих емоційних факторів, стійкість до стресу.