Структура уроку

І. Організаційний етап.

II. Аналіз контрольної роботи

III.Етап підготовки учнів до активного засвоєння знань

1. Слово учителя.

Людина народжується для щастя. У це вірить кожен із нас. А що таке щастя? Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте це слово? (Відповіді учнів: родина, здоров’я, друзі, відпочинок, річка, море, ліс…)

Філософ Сенека стверджував, що «жити щасливо і жити в злагоді з природою – одне і те саме». Чи згідні ви з таким твердженням? Аргументуйте. (Людина і природа – одне ціле, рівнозначні частинки Всесвіту, лише у гармонії вони почуватимуться щасливими)

2. Створення «Калейдоскопу природи».

Ще з давніх часів дослідження явищ природи стало основою для прислів’їв та приказок, обрядових пісень, загадок. Давайте і ми з вами відгадаємо загадки про природу, а словами-відгадками прикрасимо наші пейзажі.

 (Слова-відгадки про літо, написані на сонечках, про зиму -  на сніжинках, про осінь – на листочках, прикріплюємо на заготовлені картини пір року)

1. Надворі горою, а в хаті водою. (Сніг)
2. Сонце пече, липа цвіте,

Жито доспіває – коли це буває? (Літо)

3. У садках — смачна малина,

         Аґрус, яблука, ожина.

         Фрукти й зелень соковита —

         Це смачні дарунки... (Літа)

4. Їхала пані в білому вбранні,

Як посипалось убрання –

Всю землю вкрило. (Зима)

5. Раптом в лісі посвітліло,

Стало всюди чисто й біло.

А тепла чогось нема.

Це прийшла до нас... (Зима)

6. Золоті метелики з дерева летять,

         Крильцями своїми сумно шарудять. (листопад)

7. Капле з неба, дахів, стріх

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів без листя сад,

Що за місяць? (листопад)

8. Чотири сестриці сидять на одній гілці,

одного віку, а літають по черзі. (Пори року)

Учитель. Нехай складений нами калейдоскоп природи налаштує вас на романтичний лад, допоможе з гарним настроєм познайомитися з поетом, для кого природа – це не тільки місце відпочинку, а й джерело натхнення, скарбниця тем і сюжетів для творчості. Сьогодні ми помандруємо до далекої країни Англії, в якій жив поет Джон Кітс. Щоб краще зрозуміти його, варто пізнати світ, у якому він жив і творив.

3. Оголошення теми і завдань уроку, запис у зошити

III. Етап засвоєння нових знань

1. Повідомлення мікрогруп

I група «Мандрівники». Англія (англ. England) – одна з чотирьох частин Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, одна з трьох частин Великої Британії, найбільша за площею і населенням. Межує з двома іншими частинами Великобританії – Уельсом і Шотландією в межах острова Великобританія. Назва країни походить від назви племені англів, одного з германських племен, що оселилися тут у V ст.

Мова: англійська

Столиця: Лондон

Державний устрій: Конституційна монархія

II група «Біографи» розповідає про життєвий шлях Дж. Кітса.

2. «Поетична хвилинка». Виразне читання вірша вчителем (переклад В. Мисика)

Завдання для учнів: заплющити очі і уявити картини, описані автором. Після прослуховування відмітити на Картці №1 (див. Додаток №1), які емоції у вас викликала дана поезія.

Картка №1

3. Інтерактивна вправа «Усне малювання».

(учні розповідають, які картини постали у їхній уяві під час читання вірша)

(Гай, гори, долини, стерня на полях, коник в траві, стодола, зима, тепла хата з каміном, цвіркун, трава і сіножать)

4. Словникова робота

Коник – рос. кузнечик; комаха, яка тертям крил об лапки створює тріскучі звуки.

Цвіркун – різновид коника, часто живе в людській оселі.

Частоколи – огорожі.

Стерня – залишки стебел і корінців після збирання врожаю зернових  (скошування).

Стодола – господарське приміщення для зберігання врожаю.

Доли – долини.

Сіножать – місце, відведене для косіння трави на сіно.

5. Слово вчителя. Джон Кітс тонко переживає щемливу красу й одухотворену силу природи. Його вірші, насичені точними деталями й спостереженнями, посіли місце серед найкращих творів європейської пейзажної поезії.

6. Робота зі словником літературознавчих термінів. (с. 119)

( учні опрацьовують та записують поняття «пейзаж»)

Пейзаж – опис природи в художньому творі.

7. Слово вчителя. Перш ніж ви прочитаєте вірш виразно, давайте звернемося до нашої пам’ятки підготовки до виразного читання (у робочій картці учня і на дошці)

1. Перечитай текст уважно. Визнач зміст, думки, почуття і переживання автора.
2. Визнач своє ставлення до подій (описів картин природи).
3. Уяви собі картини природи.
4. Виріши, що будеш повідомляти при читанні слухачам, що вони мають зрозуміти (якою є мета читання).
5. Продумай і вибери інтонаційні засоби – тон, темп читання, паузи, логічні наголоси.
6. Прочитай текст спочатку для себе. Не забудь, що ти вимовляєш текст перед слухачами і спілкуєшся з ними.
7. Прочитай текст виразно.

8. Виразне читання вірша учнем.

- Чи сподобалась вам поезія?

9 .  Аналіз розуміння змісту вірша. Відповіді на запитання.

- На скільки частин ми можемо умовно поділити вірш? Чому? (На дві; картини літа у першій частині і зими – у другій)

- Яку пору року змальовує поет у I частині вірша? Доведіть, що у першій частині показано картину спекотного літнього полудня. («опівдні», навіть «птахи мовчать серед гілок», коник ховається «у затінку стебла або стодоли»)

- Який образ у перших двох строфах виступає на передній план? Аргументуйте відповідь. (Це образ коника, чий голос лунає навіть тоді, коли усе живе завмерло, втомившись від спеки; своїм співом він немов нагадує, що життя не припиняється ні на мить)

- Про яку пору року йде мова у II частині вірша? Доведіть рядками із тексту, що у другій частині показана картина суворої зими. («…зима в мовчання крижане усе заковує»)

- Хто не кориться зимі? Про що він нагадує? (Цвіркун своєю піснею нагадує про коника і тепле літечко)

10. Слово вчителя. Діти, зверніть увагу на таку деталь: результати дії сонця і морозу аналогічні – усе живе завмирає. Влітку про життя нагадує невтомний голосок коника, а взимку – пісня цвіркуна, яка лунає все голосніше, пронизливіше… І мимоволі в цю вечірню годину згадується коник, що сховався серед трави на пагорбі. Таким чином цвіркун і коник утворюють композиційне коло, підтверджуючи думку автора про вічний рух життя.

- В яких рядках звучить ця думка? («поезія землі не вмре ніколи», «поезія землі не оніміє»)

11. Слово вчителя. Зверніть увагу на вислів «поезія землі». Поезія – це мистецтво, а земля – це природа. Але для Джона Кітса вони нерозривні і перебувають у постійній гармонії. У цьому сонеті автор надзвичайно повно і виразно передав своє світле сприйняття вічного руху життя і краси природи. Він дає живу картину літнього дня, яку відчуваєш так само реально, як і затишок натопленої кімнати взимку, коли в полях бушують заметілі. Звукові, зорові, дотикові враження зливаються в єдине ціле. Поет розкриває в малому велике, бачить прекрасне в звичайнісінькому.

12. Фізхвилинка

Крильця пташки розправляють, (Руки розвести у боки.)

Їх до сонця піднімають.(Руки вгору, потягнутись.)

Потім можна політати (Покрутитися, рухи руками вгору та вниз.)

І комашок поганяти.

На галявину злетілись, (Присісти.)

Там зернят вони наїлись.

Потім знову полетіли. (Рухи руками вгору та вниз.)

У гніздечко хутко сіли. (Сісти на місця.)

13. Короткий аналіз художніх засобів, визначення теми та ідеї твору.

А) Ознайомлення з інформацією картки №2 (Див. додаток №4)

Епітет - це художнє означення, яке надає образу додаткових емоційних і смислових відтінків. Найчастіше такі означення виражені прикметниками: веселі промінці, грайливий дощик.

Метафора (перенесення) — образний вислів, який вживається в переносному значенні й ґрунтується на уподібнені одного предмета (чи явища) іншому: Осінній вечір морозом дихав.

Тема - те, про що йдеться в художньому творі.

Ідея – основна  думка художнього твору.

Б) Робота з текстом в парах.

Завдання: відшукати зазначені художні засоби, визначити тему та ідею вірша. (Учитель при потребі допомагає).

• Назвіть метафори, які ви знайшли у вірші. ( «Поезія землі не вмре»; «Мовчать серед гілок птахи»; «коник веде танок», «коник поймає гори й доли»; «поезія не оніміє»; «зима в мовчання крижане поля заковує»; «цвіркун у хаті заводить пісню»).
• Яка роль метафор у вірші? ( за допомогою метафор автор оживляє природу; вона може говорити, відчувати, діяти, думати…)
• Які епітети використовує поет? ( «Невтомний голосок», «мовчання крижане»).
• Яка роль епітетів у вірші? ( Епітети виражають авторське ставлення до зображуваного).
• Яка тема цього вірша? (Оспівування краси природи).
• Визначте ідею твору. (Природа жива, вічний рух життя)

14.Прийом «Юні поети». Завдання: дібрати свої епітети до слів «голосок», «мовчання» і пояснити їх.

Голосок – ніжний, дзвінкий, непереможний.

Мовчання – холодне, німе, зимове.

ІV. Етап закріплення нових знань

1. Слово вчителя. Відомий педагог В.Сухомлинський писав: «На світі є не тільки потрібне й корисне, є ще й прекрасне. Перед людиною відкрилась радість життя, тому що вона почула шепіт листя і пісню коника, журчання весняного струмка і срібні переспіви жайворонка в спекотному літньому небі, тремтливий дотик сніжинок і стогін заметілі, ніжне хлюпотіння хвиль і урочисту тишу ночі, почула і, затамувавши подих, слухає сотні і тисячі літ чудову музику життя». Цю «чудову музику життя» ви відчували, коли на сьогоднішньому уроці вперше слухали сонет Джона Кітса. Свої враження ви відзначали в картці №1.

- Зачитайте, які емоції у вас виникли. (Оптимізм, радість, хвилювання, задушевність…) Картини природи надихають на творчість не тільки письменників, а й художників і композиторів.

2. Слухання музичного твору («Вальс №6» Ф. Шопена)

Завдання: послухайте «Вальс №6» Ф. Шопена, а після прослуховування на тій же картці №1 відмітьте, які емоції у вас викликала музика.

(Діти слухають, а тоді працюють з карткою).

3. Робота з карткою №2

- Порівняйте, чи відрізняються емоції, викликані музикою, від тих, що виникли під час слухання поезії.

       Учитель. Ви відзначили, що відмінностей майже нема. А це тому, що поезія, музика, живопис і природа нероздільні. Вони є незаперечним вираженням Краси і Гармонії, а значить і самого Життя.

       4. Прийом «Мікрофон».

- Дайте відповідь на запитання: «Що означають слова: «Поезія землі не вмре ніколи;, «Поезія землі не оніміє»?

       5. Робота з епіграфом.

- Чи згодні ви з епіграфом нашого уроку?

- Як ви його розумієте?

       6. Інтерактивна вправа «Мозаїка». Завдання: із записаних на окремих аркушах слів складіть вислів, поясніть його. Природу; не для себе; люби; люби; для неї.

Люби природу не для себе, люби для неї ( М. Рильський)

       7. Гра «Вір – не вір»

           - Чи вірите ви, що найкращий витвір поезії Кітса – природа?

           - Чи вірите ви, що найгірше для поета – не чути природу, не розуміти її?

8. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

           - Сьогодні на уроці я дізнався (-лась), що…

V. Етап інформації учнів про домашнє завдання й інструктаж з його виконання

1. Знати біографію Дж. Кітса. ( с.116-119)

2. Виразно читати вірш, визначати його тему та ідею.

3. Вивчити визначення поняття «пейзаж», «епітет» і «метафора».(с.119-120) Навести відповідні приклади.

4. Створити ілюстрацію до вірша Джона Кітса (за бажанням)

5. Підготувати повідомлення про Й. В. Гете (високий рівень)